важка мова

1. n амер.

небезпечний хуліган, головоріз, бандит

2. adj

1) твердий, жорсткий; щільний; цупкий

2) міцний

3) в'язкий, тягучий

4) стійкий, витривалий, затятий, наполегливий

5) грубий, крутий

6) незговірливий, непоступливий

7) запеклий, шалений, гарячий

8) розм. важкий, тяжкий; суворий

9) неймовірний, неправдоподібний

10) амер., розм. злочинний, хуліганський, бандитський

11) геол. міцний (про породу)

* * *

1) жорсткий; щільний, пружний

2) міцний, твердий

3) в'язкий; тягучий

4) міцний, міцної статури

5) грубий, крутий

6) упертий, наполегливий, незговірливий

7) сильний, лютий

8) важкий; суворий

9) неймовірний, неправдоподібний

10) aмep. гангстерський

11) горн. міцний ( про породу)

12) cл. чудовий, класний

••

жорстко, грубо; to talk tough розмовляти жорстко; dont talk so tough збав тон

винести, витримати ( tough out)

1) жорсткий; щільний, пружний

2) міцний, твердий

3) в'язкий; тягучий

4) міцний, міцної статури

5) грубий, крутий

6) упертий, наполегливий, незговірливий

7) сильний, лютий

8) важкий; суворий

9) неймовірний, неправдоподібний

10) aмep. гангстерський

11) горн. міцний ( про породу)

12) cл. чудовий, класний

••

жорстко, грубо; to talk tough розмовляти жорстко; dont talk so tough збав тон

винести, витримати ( tough out)

1) незграбний, нескладний, (неповоротливый, угловатый) неповоротний, неповороткий, (диал.) клинцюватий, (несоразмерно высокий и худой, диал.) гандраба(с)тий; срв. Неуклюжий. [Важка ґава перелітала двір, махаючи своїми незграбними крилами (Грінч.). (Сонце) незграбні яри проміж скель запинало синястим серпанком (Дніпр. Ч.). Нескладна постать (Звин.). Той чоловік - якийсь клинцюватий, неначе із клинців стулений (Павлогр.). Дочка у його була негарна - гандрабаста якась, довга та худа (Звин.)];

2) нескладний, недоладни[і]й, незграбний; срв. Несвязный. [Нескладні (незграбні) вірші (Київ). Нескладні звуки собачого розпачу з далеких вулиць (Микит.). Недоладні старі вірші (Куліш). Замість гімну танець недоладний зачув (Самійл.). Недоладня мова (Корол.)].

* * *

союз але, (зап.) але, (усилит.) але-ж, (шире русского «да», часто, особ. вост.) та, (да, а) а, (всё же) проте, а проте, але-ж, (впрочем) а втім, (однако) одначе, однак, (диал.) отже ж, (да только) так, (диал.) дак, (да, однако) тале (из «та» и «але»), (диал.) дале, (усилит.) тале- ж, (диал.) дале-ж, (ан) аж. [Хотіла спать, але не спала (Шевч.). Читають, але не дуже хвалять (Грінч.). Ми хоч бідні, але чесні (Коцюб.). Пробачте, але я вас не питаю (М. Хвильов.). (Немає) нічого нового в її коханні, але-ж тоді (нема) нічого виключного в її чутті (В. Підмог.). Кунігунда померла. О, найкращий із світів, де ти? Але-ж на яку недугу вона померла? (Кандід). Дарма! нехай умру, та думка не умре (Л. Укр.). Він добре допік їм, та то була мала втіха (Кінець Неволі). Покірно гадав: «я не звільнюся від неї ніколи». Та не розкіш, а насолода бралася в нім з тої гадки (В. Підмог.). Хотів, він прогнать з-перед очей ту мрію, а мрія все стояла й манила його (Н.-Лев.). З-під білих, кострубатих брів визирають добрі, а (хотя и добрые, но) лукаві очі (Коцюб.). Вони (блудні вогники) манять, а гублять (В. Підмог.). Батько мій завжди говорив, що (через старого моряка) наш заїзд прийде до руїни.. Проте (но всё же) мені здається, що пробування у нас старого моряка виходило нам на користь. Була, проте, одна річ, що й справді могла призвести нас до руїни (Остр. Скарбів). Робота була часом важка, а проте звична (Коцюб.). Навіть для кохання він визначив час, а втім (но впрочем) він справді закоханий (В. Підмог.). Якби милий, чорнобривий, - умів-би спинити (ворогів). - Так далеко чорнобривий (Шевч.). І не був там, тале знаю (Звин.). Оженитись, я-б оженився, тале-ж з поганою-б не одружився (Вороний). Не няв віри, аж вийшло усе правда (Сл. Левч.)]. Но более того - ба більше. [Багато читаю, ба більше: дуже люблю театр (В. Підмог.)]. Но ведь - але-ж, але-ж бо, та-ж, адже-ж. [«Ти заїдеш (до хворого) з візитою.» - «Але-ж він цілком здоровий!» (В. Підмог.). Та-ж ти бачила, що купувала! (Брацл.). Адже-ж ви сами не знаєте, - нащо-ж питаєте? (Київщ.)]. Но вот - аж от (ось), (реже) та (але) от (ось). [Ніхто їх не турбував; аж ось несподівано простягся до них перший помацок зовнішнього світу (В. Підмог.)]. Но всё же - а все-ж (таки). [«Ви любите шоколяду?» - «Не дуже.» - «А все-ж таки?» (В. Підмог.)]. Но и - але (та) й, але-ж і. [Вона була вже не молода, але й не стара (Н.-Лев.)]. Не только… но и… - не тільки… - а (усилит.: ба) й:..; не то… - а (ба, та) й… [Служки вона не мала не тільки тому, що їй бракувало коштів, а й тому, що… (М. Хвильов.). Цікаво не тільки селянам, ба й інтелігентам (Крим.). Не встережуться мене не то вночі, а й серед дня (Мова). Страх безсилими робить не то поодиноких людей, ба й цілі народи (Коцюб.). Князьки не то самі стародавні звичаї переступали, та й своїх підручних до того призвичаїли (Куліш)].

* * *

1) союз але́, о́тже; (шире и чаще русского "да") та, так; (а) а; ( однако) проте́

2) в знач. сущ. але́, та (нескл., с.)

1) ( для понукания лошади) но; диал. вйо́, гаття́

2) ( для выражения предостережения) ну, но

1) знаряддя, знаряд (-ду), наряддя, начиння (обычно для ремесла), справа (хозяйств.), струмент. [У шевця добре начиння. До всякого діла треба струменту]. -дия производства - знаряддя (до) виробу, продукції. Земледельческие -дия - хліборобське знаряддя, наряддя, -ка справа. -дие питки, муки - мучило (гал.);

2) (воен.) гармата. Лёгкое, тяжёлое -дие - легка, важка гармата. Осадное -дие - гармата до облоги;

3) (отвлечённ.: средство) знаряддя, знаряд. [Мова - знаряддя думки. Він повернув свою музу в знаряддя сліпої зненависти (Єфр.)]. Он слепое -дие его воли - він сліпе знаряддя його волі. -дие обмена - знаряддя до міньби.

* * *

1) знаря́ддя; (инструмент, приспособление) начи́ння; диал. знаря́д, -у; зна́діб, -доба

2) воен. гарма́та